словосполучення

Ukrainian

Etymology

сло́во n (slóvo, “word”) +‎ сполу́чення n (spolúčennja, “combination”)

Pronunciation

• IPA^(key): [sɫɔwɔspoˈɫut͡ʃenʲːɐ]

Noun

словосполу́чення • (slovospolúčennja) n inan (genitive словосполу́чення, nominative plural словосполу́чення, genitive plural словосполу́чень)

1. (linguistics) word combination, combination of words, collocation, phrase

Declension

Declension of словосполу́чення (inan neut in -ja accent-a)

	singular	plural
nominative	словосполу́чення slovospolúčennja	словосполу́чення slovospolúčennja
genitive	словосполу́чення slovospolúčennja	словосполу́чень slovospolúčenʹ
dative	словосполу́ченню slovospolúčennju	словосполу́ченням slovospolúčennjam
accusative	словосполу́чення slovospolúčennja	словосполу́чення slovospolúčennja
instrumental	словосполу́ченням slovospolúčennjam	словосполу́ченнями slovospolúčennjamy
locative	словосполу́ченню, словосполу́ченні slovospolúčennju, slovospolúčenni	словосполу́ченнях slovospolúčennjax
vocative	словосполу́чення slovospolúčennja	словосполу́чення slovospolúčennja

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “словосполучення”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “словосполучення”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “словосполучення”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “словосполучення”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)