відмежовувати

Ukrainian

Etymology

From the відмежо́в- (vidmežóv-) stem of відмежува́ти pf (vidmežuváty) +‎ -увати (-uvaty). Compare Russian отмежёвывать (otmežóvyvatʹ), Belarusian адмяжо́ўваць (admjažóŭvacʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲidmeˈʒɔwʊʋɐte]

Verb

відмежо́вувати • (vidmežóvuvaty) impf (perfective відмежува́ти)

1. (transitive, literal, figurative) to mark off, to delimit, to demarcate (separate with a boundary line)

   Synonyms: розмежо́вувати impf (rozmežóvuvaty), відокре́млювати impf (vidokrémljuvaty)

Conjugation

Conjugation of відмежо́вувати, відмежо́вувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	відмежо́вувати, відмежо́вувать vidmežóvuvaty, vidmežóvuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відмежо́вуваний vidmežóvuvanyj impersonal: відмежо́вувано vidmežóvuvano
adverbial	відмежо́вуючи vidmežóvujučy	відмежо́вувавши vidmežóvuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	відмежо́вую vidmežóvuju	бу́ду відмежо́вувати, бу́ду відмежо́вувать, відмежо́вуватиму búdu vidmežóvuvaty, búdu vidmežóvuvatʹ, vidmežóvuvatymu
2nd singular ти	відмежо́вуєш vidmežóvuješ	бу́деш відмежо́вувати, бу́деш відмежо́вувать, відмежо́вуватимеш búdeš vidmežóvuvaty, búdeš vidmežóvuvatʹ, vidmežóvuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	відмежо́вує vidmežóvuje	бу́де відмежо́вувати, бу́де відмежо́вувать, відмежо́вуватиме búde vidmežóvuvaty, búde vidmežóvuvatʹ, vidmežóvuvatyme
1st plural ми	відмежо́вуєм, відмежо́вуємо vidmežóvujem, vidmežóvujemo	бу́демо відмежо́вувати, бу́демо відмежо́вувать, відмежо́вуватимемо, відмежо́вуватимем búdemo vidmežóvuvaty, búdemo vidmežóvuvatʹ, vidmežóvuvatymemo, vidmežóvuvatymem
2nd plural ви	відмежо́вуєте vidmežóvujete	бу́дете відмежо́вувати, бу́дете відмежо́вувать, відмежо́вуватимете búdete vidmežóvuvaty, búdete vidmežóvuvatʹ, vidmežóvuvatymete
3rd plural вони	відмежо́вують vidmežóvujutʹ	бу́дуть відмежо́вувати, бу́дуть відмежо́вувать, відмежо́вуватимуть búdutʹ vidmežóvuvaty, búdutʹ vidmežóvuvatʹ, vidmežóvuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відмежо́вуймо vidmežóvujmo
second-person	відмежо́вуй vidmežóvuj	відмежо́вуйте vidmežóvujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відмежо́вував vidmežóvuvav	відмежо́вували vidmežóvuvaly
feminine я / ти / вона	відмежо́вувала vidmežóvuvala
neuter воно	відмежо́вувало vidmežóvuvalo

Derived terms

• відмежо́вуваний (vidmežóvuvanyj)
• відмежо́вування n (vidmežóvuvannja)
• відмежо́вуватися impf (vidmežóvuvatysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відмежовувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “відмежовувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “відмежовувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “відмежовувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)