командувати

Ukrainian

Etymology

From кома́нда (kománda) +‎ -увати (-uvaty). Compare Russian кома́ндовать (komándovatʹ), Belarusian кама́ндаваць (kamándavacʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [kɔˈmandʊʋɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

кома́ндувати • (kománduvaty) impf (intransitive)

1. to command, to issue commands

   Synonym: нака́зувати impf (nakázuvaty)

   Perfective: скома́ндувати (skománduvaty)

2. to command, to be in command (of: + instrumental case)

   Synonyms: керува́ти impf (keruváty), очо́лювати impf (očóljuvaty)

3. (by extension, colloquial) to boss around, to order around (+ instrumental case)
4. (by extension, colloquial) to call the shots, to rule the roost (over: над + instrumental)

Conjugation

Conjugation of кома́ндувати, кома́ндувать (class 2a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	кома́ндувати, кома́ндувать kománduvaty, kománduvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	кома́ндуючи komándujučy	кома́ндувавши kománduvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	кома́ндую kománduju	бу́ду кома́ндувати, бу́ду кома́ндувать, кома́ндуватиму búdu kománduvaty, búdu kománduvatʹ, kománduvatymu
2nd singular ти	кома́ндуєш kománduješ	бу́деш кома́ндувати, бу́деш кома́ндувать, кома́ндуватимеш búdeš kománduvaty, búdeš kománduvatʹ, kománduvatymeš
3rd singular він / вона / воно	кома́ндує kománduje	бу́де кома́ндувати, бу́де кома́ндувать, кома́ндуватиме búde kománduvaty, búde kománduvatʹ, kománduvatyme
1st plural ми	кома́ндуєм, кома́ндуємо komándujem, komándujemo	бу́демо кома́ндувати, бу́демо кома́ндувать, кома́ндуватимемо, кома́ндуватимем búdemo kománduvaty, búdemo kománduvatʹ, kománduvatymemo, kománduvatymem
2nd plural ви	кома́ндуєте komándujete	бу́дете кома́ндувати, бу́дете кома́ндувать, кома́ндуватимете búdete kománduvaty, búdete kománduvatʹ, kománduvatymete
3rd plural вони	кома́ндують komándujutʹ	бу́дуть кома́ндувати, бу́дуть кома́ндувать, кома́ндуватимуть búdutʹ kománduvaty, búdutʹ kománduvatʹ, kománduvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	кома́ндуймо komándujmo
second-person	кома́ндуй kománduj	кома́ндуйте komándujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	кома́ндував kománduvav	кома́ндували kománduvaly
feminine я / ти / вона	кома́ндувала kománduvala
neuter воно	кома́ндувало kománduvalo

Derived terms

• кома́ндування n (kománduvannja)
• кома́ндувач m (kománduvač)

 

Related terms

• кома́нда f (kománda)
• кома́ндний (komándnyj)
• команда́нте m (komandánte)
• команди́р m (komandýr)
• командирува́ти impf or pf (komandyruváty)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “командувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2016), “командувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 7 (кварта́л – кя́хтинський), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “командувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “командувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “командувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “командувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “командувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)