набіл

See also: набил

Ukrainian[edit]

Inherited from Old Ruthenian набѣ́лъ (nabě́l), cognate with Polish nabiał. Equivalent to на- (na-) +‎ бі́лий (bílyj).

набі́л • (nabíl) m inan (genitive набі́лу, uncountable)

Declension of набі́л (inan sg-only hard masc-form accent-a)

	singular
nominative	набі́л nabíl
genitive	набі́лу nabílu
dative	набі́лові, набі́лу nabílovi, nabílu
accusative	набі́л nabíl
instrumental	набі́лом nabílom
locative	набі́лу, набі́лі nabílu, nabíli
vocative	набі́ле nabíle

Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “набі́л”, in Словарь украинского языка [Dictionary of the Ukrainian Language] (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina
Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “набіл”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “набіл”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
“набіл”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)