оповідати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From о- (o-) + повіда́ти (povidáty). Compare Polish opowiadać.
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
оповіда́ти • (opovidáty) impf (perfective оповісти́)
- to tell, to narrate, to recount, to relate
- Synonyms: розповіда́ти impf (rozpovidáty), розка́зувати impf (rozkázuvaty)
Conjugation[edit]
Conjugation of оповіда́ти, оповіда́ть (class 1a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | оповіда́ти, оповіда́ть opovidáty, opovidátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | оповіда́ючи opovidájučy |
оповіда́вши opovidávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
оповіда́ю opovidáju |
бу́ду оповіда́ти, бу́ду оповіда́ть, оповіда́тиму búdu opovidáty, búdu opovidátʹ, opovidátymu |
| 2nd singular ти |
оповіда́єш opovidáješ |
бу́деш оповіда́ти, бу́деш оповіда́ть, оповіда́тимеш búdeš opovidáty, búdeš opovidátʹ, opovidátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
оповіда́є opovidáje |
бу́де оповіда́ти, бу́де оповіда́ть, оповіда́тиме búde opovidáty, búde opovidátʹ, opovidátyme |
| 1st plural ми |
оповіда́єм, оповіда́ємо opovidájem, opovidájemo |
бу́демо оповіда́ти, бу́демо оповіда́ть, оповіда́тимемо, оповіда́тимем búdemo opovidáty, búdemo opovidátʹ, opovidátymemo, opovidátymem |
| 2nd plural ви |
оповіда́єте opovidájete |
бу́дете оповіда́ти, бу́дете оповіда́ть, оповіда́тимете búdete opovidáty, búdete opovidátʹ, opovidátymete |
| 3rd plural вони |
оповіда́ють opovidájutʹ |
бу́дуть оповіда́ти, бу́дуть оповіда́ть, оповіда́тимуть búdutʹ opovidáty, búdutʹ opovidátʹ, opovidátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | оповіда́ймо opovidájmo |
| second-person | оповіда́й opovidáj |
оповіда́йте opovidájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
оповіда́в opovidáv |
оповіда́ли opovidály |
| feminine я / ти / вона |
оповіда́ла opovidála | |
| neuter воно |
оповіда́ло opovidálo | |
Derived terms[edit]
- о́повідь f (ópovidʹ)
- опові́да́ч m (opovídáč)
- оповіда́ння n (opovidánnja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “оповідати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “оповідати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “оповідати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “оповідати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)