провокувати

Ukrainian

Etymology

From Latin prōvocō +‎ -увати (-uvaty). Compare Polish prowokować, Belarusian правакава́ць (pravakavácʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [prɔwɔkʊˈʋate]

• Audio:

  (file)

Verb

провокува́ти • (provokuváty) impf (perfective спровокува́ти)

1. (transitive) to provoke

Conjugation

Conjugation of провокува́ти, провокува́ть (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	провокува́ти, провокува́ть provokuváty, provokuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	провоко́ваний provokóvanyj impersonal: провоко́вано provokóvano
adverbial	провоку́ючи provokújučy	провокува́вши provokuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	провоку́ю provokúju	бу́ду провокува́ти, бу́ду провокува́ть, провокува́тиму búdu provokuváty, búdu provokuvátʹ, provokuvátymu
2nd singular ти	провоку́єш provokúješ	бу́деш провокува́ти, бу́деш провокува́ть, провокува́тимеш búdeš provokuváty, búdeš provokuvátʹ, provokuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	провоку́є provokúje	бу́де провокува́ти, бу́де провокува́ть, провокува́тиме búde provokuváty, búde provokuvátʹ, provokuvátyme
1st plural ми	провоку́єм, провоку́ємо provokújem, provokújemo	бу́демо провокува́ти, бу́демо провокува́ть, провокува́тимемо, провокува́тимем búdemo provokuváty, búdemo provokuvátʹ, provokuvátymemo, provokuvátymem
2nd plural ви	провоку́єте provokújete	бу́дете провокува́ти, бу́дете провокува́ть, провокува́тимете búdete provokuváty, búdete provokuvátʹ, provokuvátymete
3rd plural вони	провоку́ють provokújutʹ	бу́дуть провокува́ти, бу́дуть провокува́ть, провокува́тимуть búdutʹ provokuváty, búdutʹ provokuvátʹ, provokuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	провоку́ймо provokújmo
second-person	провоку́й provokúj	провоку́йте provokújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	провокува́в provokuváv	провокува́ли provokuvály
feminine я / ти / вона	провокува́ла provokuvála
neuter воно	провокува́ло provokuválo

Derived terms

• провоко́ваний (provokóvanyj)
• провокува́ння n (provokuvánnja)
• провокува́тися impf (provokuvátysja)

 

Related terms

• провока́тор m (provokátor)
• провока́ція pf (provokácija)
• провокаці́йний (provokacíjnyj)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “провокувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “провокувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “провокувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “провокувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)