впізнати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Alternative forms[edit]
- упізна́ти (upiznáty)
Etymology[edit]
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
впізна́ти • (vpiznáty) pf (imperfective впізнава́ти)
- (transitive) to recognize (to match in memory)
Conjugation[edit]
Conjugation of впізна́ти, впізна́ть (class 1a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | впізна́ти, впізна́ть vpiznáty, vpiznátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | впі́знаний vpíznanyj impersonal: впі́знано vpíznano |
| adverbial | — | впізна́вши vpiznávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | впізна́ю vpiznáju |
| 2nd singular ти |
— | впізна́єш vpiznáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | впізна́є vpiznáje |
| 1st plural ми |
— | впізна́єм, впізна́ємо vpiznájem, vpiznájemo |
| 2nd plural ви |
— | впізна́єте vpiznájete |
| 3rd plural вони |
— | впізна́ють vpiznájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | впізна́ймо vpiznájmo |
| second-person | впізна́й vpiznáj |
впізна́йте vpiznájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
впізна́в vpiznáv |
впізна́ли vpiznály |
| feminine я / ти / вона |
впізна́ла vpiznála | |
| neuter воно |
впізна́ло vpiználo | |
References[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “упізнати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “впізнати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “впізнати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)