відбутися
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
відбу́ти (vidbúty) + -ся (-sja)
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
відбу́тися • (vidbútysja) pf (imperfective відбува́тися)
- to happen, to occur, to take place, to come about
- Synonyms: тра́питися (trápytysja), ста́тися (státysja)
Conjugation[edit]
Conjugation of відбу́тися, відбу́тись, відбу́ться (irregular, perfective, reflexive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відбу́тися, відбу́тись, відбу́ться vidbútysja, vidbútysʹ, vidbútʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | відбу́вшись vidbúvšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відбу́дуся, відбу́дусь vidbúdusja, vidbúdusʹ |
| 2nd singular ти |
— | відбу́дешся vidbúdešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відбу́деться vidbúdetʹsja |
| 1st plural ми |
— | відбу́демся, відбу́демося, відбу́демось vidbúdemsja, vidbúdemosja, vidbúdemosʹ |
| 2nd plural ви |
— | відбу́детеся, відбу́детесь vidbúdetesja, vidbúdetesʹ |
| 3rd plural вони |
— | відбу́дуться vidbúdutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відбу́дьмося, відбу́дьмось vidbúdʹmosja, vidbúdʹmosʹ |
| second-person | відбу́дься vidbúdʹsja |
відбу́дьтеся, відбу́дьтесь vidbúdʹtesja, vidbúdʹtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відбу́вся, відбу́всь vidbúvsja, vidbúvsʹ |
відбули́ся, відбули́сь vidbulýsja, vidbulýsʹ |
| feminine я / ти / вона |
відбула́ся, відбула́сь vidbulásja, vidbulásʹ | |
| neuter воно |
відбуло́ся, відбуло́сь vidbulósja, vidbulósʹ | |
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відбутися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “відбутися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “відбутися”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “відбутися”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)