документувати

Ukrainian

Etymology

From докуме́нт (dokumént, “document”, noun) +‎ -ува́ти (-uváty). Compare Russian документи́ровать (dokumentírovatʹ), Belarusian дакументава́ць (dakumjentavácʹ), Polish dokumentować.

Pronunciation

• IPA^(key): [dɔkʊmentʊˈʋate]

• Audio

  (file)

Verb

документува́ти • (dokumentuváty) impf or pf

1. (transitive) to document

Conjugation

Conjugation of документува́ти, документува́ть (class 2a, biaspectual, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

biaspectual
infinitive	документува́ти, документува́ть dokumentuváty, dokumentuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	документо́ваний dokumentóvanyj impersonal: документо́вано dokumentóvano
adverbial	документу́ючи dokumentújučy	документува́вши dokumentuvávšy
	present tense (imperfective)	future tense (imperfective)
	future tense (perfective)	—
1st singular я	документу́ю dokumentúju	бу́ду документува́ти, бу́ду документува́ть, документува́тиму búdu dokumentuváty, búdu dokumentuvátʹ, dokumentuvátymu
2nd singular ти	документу́єш dokumentúješ	бу́деш документува́ти, бу́деш документува́ть, документува́тимеш búdeš dokumentuváty, búdeš dokumentuvátʹ, dokumentuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	документу́є dokumentúje	бу́де документува́ти, бу́де документува́ть, документува́тиме búde dokumentuváty, búde dokumentuvátʹ, dokumentuvátyme
1st plural ми	документу́єм, документу́ємо dokumentújem, dokumentújemo	бу́демо документува́ти, бу́демо документува́ть, документува́тимемо, документува́тимем búdemo dokumentuváty, búdemo dokumentuvátʹ, dokumentuvátymemo, dokumentuvátymem
2nd plural ви	документу́єте dokumentújete	бу́дете документува́ти, бу́дете документува́ть, документува́тимете búdete dokumentuváty, búdete dokumentuvátʹ, dokumentuvátymete
3rd plural вони	документу́ють dokumentújutʹ	бу́дуть документува́ти, бу́дуть документува́ть, документува́тимуть búdutʹ dokumentuváty, búdutʹ dokumentuvátʹ, dokumentuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	документу́ймо dokumentújmo
second-person	документу́й dokumentúj	документу́йте dokumentújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	документува́в dokumentuváv	документува́ли dokumentuvály
feminine я / ти / вона	документува́ла dokumentuvála
neuter воно	документува́ло dokumentuválo

Derived terms

• документува́ння n (dokumentuvánnja)
• документува́тися impf (dokumentuvátysja)

 

Prefixed verbs

• задокументо́вувати impf (zadokumentóvuvaty), задокументува́ти pf (zadokumentuváty)

 

Related terms

• докуме́нт m (dokumént)
• документа́льний (dokumentálʹnyj)
• документа́ція f (dokumentácija)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “документувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “документувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “документувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)