доповнити
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From до- (do-) + по́внити impf (póvnyty).
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
допо́внити • (dopóvnyty) pf (imperfective допо́внювати)
- (transitive) to supplement, to add to
- (transitive) to complement
Conjugation[edit]
Conjugation of допо́внити, допо́внить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | допо́внити, допо́внить dopóvnyty, dopóvnytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | допо́внений dopóvnenyj impersonal: допо́внено dopóvneno |
| adverbial | — | допо́внивши dopóvnyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | допо́вню dopóvnju |
| 2nd singular ти |
— | допо́вниш dopóvnyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | допо́внить dopóvnytʹ |
| 1st plural ми |
— | допо́вним, допо́внимо dopóvnym, dopóvnymo |
| 2nd plural ви |
— | допо́вните dopóvnyte |
| 3rd plural вони |
— | допо́внять dopóvnjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | допо́внім, допо́внімо dopóvnim, dopóvnimo |
| second-person | допо́вни dopóvny |
допо́вніть dopóvnitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
допо́внив dopóvnyv |
допо́внили dopóvnyly |
| feminine я / ти / вона |
допо́внила dopóvnyla | |
| neuter воно |
допо́внило dopóvnylo | |
Derived terms[edit]
- допо́внення n (dopóvnennja)
- допо́внитися pf (dopóvnytysja)
- доповняльний (dopovnjalʹnyj)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “доповнити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “доповнити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “доповнити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “доповнити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)