дільник

Ukrainian[edit]

From діли́ти (dilýty, “to divide”) +‎ -ник (-nyk).

дільни́к • (dilʹnýk) m inan (genitive дільника́, nominative plural дільники́, genitive plural дільникі́в)

(arithmetic) divisor
У ви́разі "10 ÷ 5", 5 – це дільни́к.
U výrazi "10 ÷ 5", 5 – ce dilʹnýk.
In the expression "10 ÷ 5", 5 is the divisor.

Declension of дільни́к (inan velar masc-form accent-b)

	singular	plural
nominative	дільни́к dilʹnýk	дільники́ dilʹnyký
genitive	дільника́ dilʹnyká	дільникі́в dilʹnykív
dative	дільнико́ві, дільнику́ dilʹnykóvi, dilʹnykú	дільника́м dilʹnykám
accusative	дільни́к dilʹnýk	дільники́ dilʹnyký
instrumental	дільнико́м dilʹnykóm	дільника́ми dilʹnykámy
locative	дільнику́ dilʹnykú	дільника́х dilʹnykáx
vocative	дільнику́ dilʹnykú	дільники́ dilʹnyký

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “дільник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“дільник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“дільник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)