з'ясувати

Ukrainian

Etymology

Apparently from з- (z-) +‎ я́сни́й (jásnýj) +‎ -ува́ти (-uváty).

Pronunciation

• IPA^(key): [zjɐsʊˈʋate]

• Audio

  (file)

Verb

з'ясува́ти • (zʺjasuváty) pf (imperfective з'ясо́вувати)

1. (transitive) to clear up, to clarify, to ascertain, to elucidate

Conjugation

Conjugation of з'ясува́ти, з'ясува́ть (class 2a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	з'ясува́ти, з'ясува́ть zʺjasuváty, zʺjasuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	з'ясо́ваний zʺjasóvanyj impersonal: з'ясо́вано zʺjasóvano
adverbial	—	з'ясува́вши zʺjasuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	з'ясу́ю zʺjasúju
2nd singular ти	—	з'ясу́єш zʺjasúješ
3rd singular він / вона / воно	—	з'ясу́є zʺjasúje
1st plural ми	—	з'ясу́єм, з'ясу́ємо zʺjasújem, zʺjasújemo
2nd plural ви	—	з'ясу́єте zʺjasújete
3rd plural вони	—	з'ясу́ють zʺjasújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	з'ясу́ймо zʺjasújmo
second-person	з'ясу́й zʺjasúj	з'ясу́йте zʺjasújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	з'ясува́в zʺjasuváv	з'ясува́ли zʺjasuvály
feminine я / ти / вона	з'ясува́ла zʺjasuvála
neuter воно	з'ясува́ло zʺjasuválo

Derived terms

• з'ясува́тися (zʺjasuvátysja)
• з'ясува́ння (zʺjasuvánnja)

See also

• поясни́ти (pojasnýty)
• установи́ти (ustanovýty)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “з'ясувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “з'ясувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “з'ясувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)