завершити
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From за- (za-) + верши́ти (veršýty). Compare Russian заверши́ть (zaveršítʹ).
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
заверши́ти • (zaveršýty) pf (imperfective заве́ршувати)
- (transitive) to complete, to conclude (bring to completion)
Conjugation[edit]
Conjugation of заверши́ти, заверши́ть (class 4b, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заверши́ти, заверши́ть zaveršýty, zaveršýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | заверше́ний zaveršényj impersonal: заверше́но zaveršéno |
| adverbial | — | заверши́вши zaveršývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | завершу́ zaveršú |
| 2nd singular ти |
— | заверши́ш zaveršýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | заверши́ть zaveršýtʹ |
| 1st plural ми |
— | заверши́м, завершимо́ zaveršým, zaveršymó |
| 2nd plural ви |
— | завершите́ zaveršyté |
| 3rd plural вони |
— | заверша́ть zaveršátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заверші́м, заверші́мо zaverším, zaveršímo |
| second-person | заверши́ zaveršý |
заверші́ть zaveršítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заверши́в zaveršýv |
заверши́ли zaveršýly |
| feminine я / ти / вона |
заверши́ла zaveršýla | |
| neuter воно |
заверши́ло zaveršýlo | |
Derived terms[edit]
- заве́ршений (zavéršenyj)
- заве́ршення (zavéršennja)
- заверша́льний (zaveršálʹnyj)
- заверши́тися (zaveršýtysja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “завершити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “завершити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “завершити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “завершити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)