констатувати

Ukrainian

Etymology

Borrowed from French constater + -ува́ти (-uváty). Compare Russian констати́ровать (konstatírovatʹ), Belarusian канстатава́ць (kanstatavácʹ), Polish konstatować.

Pronunciation

• IPA^(key): [kɔnstɐtʊˈʋate]

• Audio

  (file)

Verb

констатува́ти • (konstatuváty) impf or pf (perfective сконстатува́ти) (transitive)

1. to note (:fact, occurrence, phenomenon, etc.)
2. to state (declare to be a fact)

Conjugation

Conjugation of констатува́ти, констатува́ть (class 2a, biaspectual, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

biaspectual
infinitive	констатува́ти, констатува́ть konstatuváty, konstatuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	констато́ваний konstatóvanyj impersonal: констато́вано konstatóvano
adverbial	констату́ючи konstatújučy	констатува́вши konstatuvávšy
	present tense (imperfective)	future tense (imperfective)
	future tense (perfective)	—
1st singular я	констату́ю konstatúju	бу́ду констатува́ти, бу́ду констатува́ть, констатува́тиму búdu konstatuváty, búdu konstatuvátʹ, konstatuvátymu
2nd singular ти	констату́єш konstatúješ	бу́деш констатува́ти, бу́деш констатува́ть, констатува́тимеш búdeš konstatuváty, búdeš konstatuvátʹ, konstatuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	констату́є konstatúje	бу́де констатува́ти, бу́де констатува́ть, констатува́тиме búde konstatuváty, búde konstatuvátʹ, konstatuvátyme
1st plural ми	констату́єм, констату́ємо konstatújem, konstatújemo	бу́демо констатува́ти, бу́демо констатува́ть, констатува́тимемо, констатува́тимем búdemo konstatuváty, búdemo konstatuvátʹ, konstatuvátymemo, konstatuvátymem
2nd plural ви	констату́єте konstatújete	бу́дете констатува́ти, бу́дете констатува́ть, констатува́тимете búdete konstatuváty, búdete konstatuvátʹ, konstatuvátymete
3rd plural вони	констату́ють konstatújutʹ	бу́дуть констатува́ти, бу́дуть констатува́ть, констатува́тимуть búdutʹ konstatuváty, búdutʹ konstatuvátʹ, konstatuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	констату́ймо konstatújmo
second-person	констату́й konstatúj	констату́йте konstatújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	констатува́в konstatuváv	констатува́ли konstatuvály
feminine я / ти / вона	констатува́ла konstatuvála
neuter воно	констатува́ло konstatuválo

Derived terms

• констатува́ння n (konstatuvánnja)
• констатува́тися impf (konstatuvátysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “констатувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2016), “констатувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 7 (кварта́л – кя́хтинський), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “констатувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• “констатувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “констатувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “констатувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)