мовчазний

Ukrainian[edit]

From мовча́ти (movčáty). This etymology is incomplete. You can help Wiktionary by elaborating on the origins of this term.

мовчазни́й • (movčaznýj) (adverb мовча́зно, abstract noun мовча́зність)

silent, taciturn, tight-lipped, untalkative (disinclined to speak)
Synonyms: безмо́вний (bezmóvnyj), мовчазли́вий (movčazlývyj), небалаку́чий (nebalakúčyj), неговірки́й (nehovirkýj)
silent (unaccompanied by the sound of speech)
silent, tacit, wordless (conveyed without the use of words)

Declension of мовчазни́й (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		мовчазни́й movčaznýj	мовчазне́ movčazné	мовчазна́ movčazná	мовчазні́ movčazní
genitive		мовчазно́го movčaznóho		мовчазно́ї movčaznóji	мовчазни́х movčaznýx
dative		мовчазно́му movčaznómu		мовчазні́й movčazníj	мовчазни́м movčazným
accusative	animate	мовчазно́го movčaznóho	мовчазне́ movčazné	мовчазну́ movčaznú	мовчазни́х movčaznýx
accusative	inanimate	мовчазни́й movčaznýj	мовчазне́ movčazné	мовчазну́ movčaznú	мовчазні́ movčazní
instrumental		мовчазни́м movčazným		мовчазно́ю movčaznóju	мовчазни́ми movčaznýmy
locative		мовчазно́му, мовчазні́м movčaznómu, movčazním		мовчазні́й movčazníj	мовчазни́х movčaznýx

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мовчазний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Shyrokov, V. A., editor (2018), “мовчазний”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 9 (міщани́н – насту́кувати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “мовчазний”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “мовчазний”, in English-Ukrainian Dictionaries
“мовчазний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“мовчазний”, in Kyiv Dictionary (in English)
“мовчазний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)