розбійник

Ukrainian

Etymology

From розбі́й (rozbíj) +‎ -ник (-nyk). Compare Russian разбо́йник (razbójnik), Belarusian разбо́йнік (razbójnik), Polish rozbójnik.

Pronunciation

• IPA^(key): [rozʲˈbʲii̯nek]

• Audio

  (file)

Noun

розбі́йник • (rozbíjnyk) m pers (genitive розбі́йника, nominative plural розбі́йники, genitive plural розбі́йників, feminine розбі́йниця, relational adjective розбі́йницький)

1. bandit, brigand, footpad, highwayman, robber

   Synonyms: банди́т m (bandýt), грабі́жник m (hrabížnyk)

Declension

Declension of розбі́йник (pers velar masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	розбі́йник rozbíjnyk	розбі́йники rozbíjnyky
genitive	розбі́йника rozbíjnyka	розбі́йників rozbíjnykiv
dative	розбі́йникові, розбі́йнику rozbíjnykovi, rozbíjnyku	розбі́йникам rozbíjnykam
accusative	розбі́йника rozbíjnyka	розбі́йників rozbíjnykiv
instrumental	розбі́йником rozbíjnykom	розбі́йниками rozbíjnykamy
locative	розбі́йникові, розбі́йнику rozbíjnykovi, rozbíjnyku	розбі́йниках rozbíjnykax
vocative	розбі́йнику rozbíjnyku	розбі́йники rozbíjnyky

Derived terms

• розбі́йництво n (rozbíjnyctvo)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розбійник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “розбійник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “розбійник”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розбійник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)