розпочати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From роз- (roz-) + поча́ти (počáty). Compare Belarusian распача́ць (raspačácʹ), Polish rozpocząć.
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
розпоча́ти • (rozpočáty) pf (imperfective розпочина́ти)
- (transitive) to begin, to start, to commence, to initiate, to launch
- Synonyms: поча́ти pf (počáty), започаткува́ти pf (započatkuváty)
Conjugation[edit]
Conjugation of розпоча́ти, розпоча́ть (class 14b, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розпоча́ти, розпоча́ть rozpočáty, rozpočátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розпоча́тий rozpočátyj impersonal: розпоча́то rozpočáto |
| adverbial | — | розпоча́вши rozpočávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розпочну́ rozpočnú |
| 2nd singular ти |
— | розпочне́ш rozpočnéš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розпочне́ rozpočné |
| 1st plural ми |
— | розпочне́м, розпочнемо́ rozpočném, rozpočnemó |
| 2nd plural ви |
— | розпочнете́ rozpočneté |
| 3rd plural вони |
— | розпочну́ть rozpočnútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розпочні́м, розпочні́мо rozpočním, rozpočnímo |
| second-person | розпочни́ rozpočný |
розпочні́ть rozpočnítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розпоча́в rozpočáv |
розпочали́ rozpočalý |
| feminine я / ти / вона |
розпочала́ rozpočalá | |
| neuter воно |
розпочало́ rozpočaló | |
Derived terms[edit]
- розпоча́тися pf (rozpočátysja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розпочати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “розпочати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “розпочати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розпочати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)