сприйнятися
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From сприйня́ти (spryjnjáty) + -ся (-sja).
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
сприйня́тися • (spryjnjátysja) pf (imperfective сприйма́тися)
- passive of сприйня́ти pf (spryjnjáty)
Conjugation[edit]
Conjugation of сприйня́тися, сприйня́тись, сприйня́ться (class 14c, perfective, reflexive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | сприйня́тися, сприйня́тись, сприйня́ться spryjnjátysja, spryjnjátysʹ, spryjnjátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | сприйня́вшись spryjnjávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | — |
| 2nd singular ти |
— | — |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | спри́йметься sprýjmetʹsja |
| 1st plural ми |
— | — |
| 2nd plural ви |
— | — |
| 3rd plural вони |
— | спри́ймуться sprýjmutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | — |
| second-person | — | — |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
сприйня́вся, сприйня́всь spryjnjávsja, spryjnjávsʹ |
сприйняли́ся, сприйняли́сь spryjnjalýsja, spryjnjalýsʹ |
| feminine я / ти / вона |
сприйняла́ся, сприйняла́сь spryjnjalásja, spryjnjalásʹ | |
| neuter воно |
сприйняло́ся, сприйняло́сь spryjnjalósja, spryjnjalósʹ | |
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “сприйнятися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “сприйнятися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “сприйнятися”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “сприйнятися”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)