спішити

Ukrainian

Etymology 1

Inherited from Old East Slavic спѣшити (spěšiti), from Proto-Slavic *spěšiti (“to hurry”), from *spěxъ (“haste”), from *spěti (“to advance, ripen, hurry”) + *-xъ. Equivalent to спіх (spix, “hurry”) +‎ -и́ти (-ýty).

Pronunciation

• IPA^(key): [sʲpʲiˈʃɪte]

• Audio

  (file)

Verb

спіши́ти • (spišýty) impf (intransitive)

1. to hurry, to hasten, to make haste, to be in a hurry

   Synonym: поспіша́ти impf (pospišáty)

2. to be fast (said of clocks, watches)

Conjugation

Conjugation of спіши́ти, спіши́ть (class 4b, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	спіши́ти, спіши́ть spišýty, spišýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	спішачи́ spišačý	спіши́вши spišývšy
	present tense	future tense
1st singular я	спішу́ spišú	бу́ду спіши́ти, бу́ду спіши́ть, спіши́тиму búdu spišýty, búdu spišýtʹ, spišýtymu
2nd singular ти	спіши́ш spišýš	бу́деш спіши́ти, бу́деш спіши́ть, спіши́тимеш búdeš spišýty, búdeš spišýtʹ, spišýtymeš
3rd singular він / вона / воно	спіши́ть spišýtʹ	бу́де спіши́ти, бу́де спіши́ть, спіши́тиме búde spišýty, búde spišýtʹ, spišýtyme
1st plural ми	спіши́м, спішимо́ spišým, spišymó	бу́демо спіши́ти, бу́демо спіши́ть, спіши́тимемо, спіши́тимем búdemo spišýty, búdemo spišýtʹ, spišýtymemo, spišýtymem
2nd plural ви	спішите́ spišyté	бу́дете спіши́ти, бу́дете спіши́ть, спіши́тимете búdete spišýty, búdete spišýtʹ, spišýtymete
3rd plural вони	спіша́ть spišátʹ	бу́дуть спіши́ти, бу́дуть спіши́ть, спіши́тимуть búdutʹ spišýty, búdutʹ spišýtʹ, spišýtymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	спіші́м, спіші́мо spiším, spišímo
second-person	спіши́ spišý	спіші́ть spišítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	спіши́в spišýv	спіши́ли spišýly
feminine я / ти / вона	спіши́ла spišýla
neuter воно	спіши́ло spišýlo

Derived terms

• поспіши́ти pf (pospišýty)
• спі́шка f (spíška)
• спіши́тися impf (spišýtysja)

 

Related terms

• спі́шний (spíšnyj)

Etymology 2

From с- (s-) +‎ пі́ший (píšyj) +‎ -ити (-yty).

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈsʲpʲiʃete]

Verb

спі́шити • (spíšyty) pf (imperfective спі́шувати)

1. to cause to dismount (from a horse or bicycle), to unhorse

Conjugation

Conjugation of спі́шити, спі́шить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	спі́шити, спі́шить spíšyty, spíšytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	спі́шений spíšenyj impersonal: спі́шено spíšeno
adverbial	—	спі́шивши spíšyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	спі́шу spíšu
2nd singular ти	—	спі́шиш spíšyš
3rd singular він / вона / воно	—	спі́шить spíšytʹ
1st plural ми	—	спі́шим, спі́шимо spíšym, spíšymo
2nd plural ви	—	спі́шите spíšyte
3rd plural вони	—	спі́шать spíšatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	спі́шмо spíšmo
second-person	спіш spiš	спі́ште spíšte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	спі́шив spíšyv	спі́шили spíšyly
feminine я / ти / вона	спі́шила spíšyla
neuter воно	спі́шило spíšylo

Derived terms

• спі́шитися pf (spíšytysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “спішити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “спішити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “спішити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “спішити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)