учитися

Ukrainian

Alternative forms

• вчи́тися (včýtysja)

Etymology

From учи́ти (učýty) +‎ -ся (-sja).

Pronunciation

• IPA^(key): [ʊˈt͡ʃɪtesʲɐ]

• Audio

  (file)

Verb

учи́тися • (učýtysja) impf

1. reflexive of учи́ти (učýty); to learn

   Synonym: вчи́тися impf (včýtysja)

2. reflexive of учи́ти (učýty); to study

Usage notes

• The forms учи́тися (učýtysja) (used after consonants or at the beginning of a clause) and вчи́тися (včýtysja) (used after vowels) differ in pronunciation but are considered variants of the same word.

Conjugation

Conjugation of учи́тися, учи́тись, учи́ться (class 4b, imperfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	учи́тися, учи́тись, учи́ться učýtysja, učýtysʹ, učýtʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	учачи́сь učačýsʹ	учи́вшись učývšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	учу́ся, учу́сь učúsja, učúsʹ	бу́ду вчи́тися, бу́ду вчи́тись, бу́ду вчи́ться, учи́тимусь, учи́тимуся búdu včýtysja, búdu včýtysʹ, búdu včýtʹsja, učýtymusʹ, učýtymusja
2nd singular ти	учи́шся učýšsja	бу́деш учи́тися, бу́деш учи́тись, бу́деш учи́ться, учи́тимешся búdeš učýtysja, búdeš učýtysʹ, búdeš učýtʹsja, učýtymešsja
3rd singular він / вона / воно	учи́ться učýtʹsja	бу́де вчи́тися, бу́де вчи́тись, бу́де вчи́ться, учи́тиметься búde včýtysja, búde včýtysʹ, búde včýtʹsja, učýtymetʹsja
1st plural ми	учи́мся, учимо́ся, учимо́сь učýmsja, učymósja, učymósʹ	бу́демо вчи́тися, бу́демо вчи́тись, бу́демо вчи́ться, учи́тимемось, учи́тимемося, учи́тимемся búdemo včýtysja, búdemo včýtysʹ, búdemo včýtʹsja, učýtymemosʹ, učýtymemosja, učýtymemsja
2nd plural ви	учите́ся, учите́сь učytésja, učytésʹ	бу́дете вчи́тися, бу́дете вчи́тись, бу́дете вчи́ться, учи́тиметесь, учи́тиметеся búdete včýtysja, búdete včýtysʹ, búdete včýtʹsja, učýtymetesʹ, učýtymetesja
3rd plural вони	уча́ться učátʹsja	бу́дуть учи́тися, бу́дуть учи́тись, бу́дуть учи́ться, учи́тимуться búdutʹ učýtysja, búdutʹ učýtysʹ, búdutʹ učýtʹsja, učýtymutʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	учі́мся, учі́мося, учі́мось učímsja, učímosja, učímosʹ
second-person	учи́ся, учи́сь učýsja, učýsʹ	учі́ться učítʹsja
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	учи́вся, учи́всь učývsja, učývsʹ	учи́лися, учи́лись učýlysja, učýlysʹ
feminine я / ти / вона	учи́лася, учи́лась učýlasja, učýlasʹ
neuter воно	учи́лося, учи́лось učýlosja, učýlosʹ

Derived terms

• уче́ний (učényj)
• уче́ння n (učénnja)
• учи́ти impf (učýty)

 

Prefixed verbs

• виучи́тися pf (vyučýtysja)
• научи́тися pf (naučýtysja)

 

Further reading

• “учитися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “учитися”, in Kyiv Dictionary (in English)